Відцентровий насос – історія створення
Перші подоби гідравлічних машин з'явилися багато років до нашої ери. Освоєння родючих земель, які, здебільшого, перебували вище рівня води у прилеглих водоймах, і постачання водою поселень спонукало людину створення різних водопідйомних конструкцій.
Найвідомішим механізмом із тих часів є водопідйомне колесо, здатне піднімати на висоту до 4 метрів до 10 м³ рідини за годину. У Каїрі, в 1700 році до нашої ери, для того, щоб піднімати воду з 90 метрового колодязя, використовували конструкцію з ланцюга з прикріпленими до неї ковшами.
Можна згадати і гвинт Архімеда, який використовували для зрошення земель за 250 років до нашої ери. Він був похилим валом з гвинтом, що обертається в порожній трубі або напіввідкритому лотку.
Перші насоси
Автором першого насоса часто називають давньогрецького механіка Ктесібія, який творив у II-I століттях до нашої ери. Агрегат був зроблений з бронзи і мав усі складові сучасного поршневого насоса, тобто клапани, циліндри, плунжер і його ексцентриковий привід. Служив він для гасіння пожеж.
Людина сформулювала закони гідравліки та нагромадила багато знань, але відсутність потужного приводного двигуна здорово гальмувала процес. З цієї причини ще протягом кількох тисячоліть водопідйомні агрегати майже не змінилися.
І лише в XVI-XVIII століттях, коли на різних мануфактурах почали використовувати як двигун водяне колесо, а пізніше і парові машини, справа зрушила з мертвої точки.
Відцентровий насос
Сьогодні важко точно сказати, хто був творцем відцентрового насосу. Відомі ескізи Леонардо да Вінчі, на яких пояснюється принцип використання відцентрових сил для транспортування води.
У 1689 році свій відцентровий агрегат для відкачування ґрунтових вод запропонував французький фізик Дені Папен. Але без швидких та потужних двигунів такі насоси були малоефективними та чудово програвали поршневим насосам.
Новий поштовх розвиток відцентрових насосів отримав у 1846 році, коли англійський хімік Джеймс Джонстон, використовуючи нові швидкохідні мотори, зібрав багатоступінчастий відцентровий насос.
У 1875 році інженер-фізик та гідравлік Осборн Рейнольдс удосконалив його, додавши в конструкцію напрямний дифузор. Продуктивність агрегату становила 700 літрів за хвилину. То був перший насос турбінного типу.
Застосування високооборотних електродвигунів дало поштовх до подальшого вдосконалення конструкції відцентрових насосів і дозволило суттєво розширити сферу їх застосування. Поступово вони почали витісняти з деяких сфер поршневі пристрої.
